Сторінка психолога

Коли потрібен психолог?

Чомусь існує якесь упередження, що до психолога потрібно йти тільки у тому випадку, якщо ситуація зовсім критична. Мовляв, психолог нам не потрібний, у нас дитина нормальна, просто вередує, як всі.

Але батьки найчастіше бачать тільки свою дитину. А психолог працює з багатьма дітьми, і йому простіше побачити та порівняти особливості поведінки Вашої дитини з іншими малятами.

А потім, хіба батьки проходять спеціальну підготовку? Ні, вони вчаться виховувати дітей на власних помилках. Але іноді, помиляючись, ми робимо боляче малюкові, залишаючи слід у його душі на багато років.

Щоб не наробити помилок, варто спробувати вибудувати свою власну педагогіку або звернутися до психолога. Майте на увазі те, що серед психологів теж є фахівці різного профілю. Є сімейні психологи. Вони допоможуть Вам у розв’язанні сімейних
конфліктів, гармонізують подружні стосунки. Але ж саме від гармонії в родині залежить духовне здоров’я Вашого маляти.

Дитячі психологи допоможуть Вам відповісти на питання про дитячу поведінку, скорегувати Ваш підхід до дитини, придумають і підкажуть, як краще діяти в певній ситуації.

 

Коли потрібно звертатися до психолога?

Якщо проблема не розв’язується тривалий час.
Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога.
Якщо Вас щось тривожить у дитячій поведінці, але Ви не можете зрозуміти причину.
Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Швидше за все, Вам це здається. Але краще розставити всі крапки над І і не мучити дитину порівнянням з іншими дітьми.
Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.

 

Якщо ваша дитина пішла в дитячий садок.

Для малюка це важкий період. Відірвавшись від дому, він нескоро звикне до спальні з двадцятьма ліжечками, до колективних походів на горщик та інших принад суспільного виховання. Не кидайте його в цей важкий момент, переклавши відповідальність на вихователя. Незабаром ви довідаєтесь, що в садку хтось б’ється, бере чуже, увесь час реве або лається поганими словами. Щоб скарги вихователя або інших батьків на вашого малюка не стали несподіванкою (адже ви цьому його не вчили!), скористайтеся наступними порадами.
Навчіть малюка дружити! Якщо вчорашній приятель Андрій занедужав, а сьогодні з’явився новий, обов’язково поцікавтеся, чим хворіє Андрійко, коли прийде, поохайте і не забудьте повернутися до розмови через два-три дні.
Якщо малюк з радістю розповідає про новеньку, яка увесь час плаче, м’яко зупиніть його, поспівчувайте дівчинці, а вранці, збираючи в садок, покладіть у кишеню цукерку для реви, і нехай не забуде посміхнутися і покликати її погратися.
Намагайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя. Від завдання щось принести і до підготовки карнавального костюма. Дитина не повинна почувати себе гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.
І завжди пам’ятайте, нещастя дитини, навіть якщо вони вам здаються дріб’язковими, для неї-справжнє горе, і їй зараз так потрібні ваші розуміння і співчуття.